Договір між батьками про сплату аліментів на утримання дітей може спростити всі питання з їх матеріальним забезпеченням: визначити розмір та строки виплати аліментів, обов’язки батьків, тощо. Але якщо Ви з чоловіком не можете дійти згоди після подачі позовної заяви на розлучення, Вам необхідно подати позовну заяву про стягнення аліментів на утримання Ваших неповнолітніх дітей.
На сьогоднішній день законодавством України передбачено два способи стягнення аліментів:
1) в частині від усіх доходів платника (відсоток від доходу);
2) або у твердій грошовій сумі (чітко прописана сума).
Право вибору способу стягнення аліментів, а також подальшої зміни цього способу (шляхом звернення до суду) належить тому з батьків, з ким проживають діти (позивачу).
Незалежно від способу стягнення аліментів, їх розмір не може бути менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений державою). Крім того, в разі якщо заробіток платника аліментів дозволяє, суд може підвищити мінімальний розмір стягуваних аліментів до 100% прожиткового мінімуму на дитину (мінімальний рекомендований розмір аліментів).
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги такі критерії:
- стан здоров’я та матеріальний стан дитини;
- стан здоров’я та матеріальний стан платника аліментів;
- наявність у платника аліментів непрацездатних членів сім’ї (чоловік, дружина, дочка, син, батько, мати);
- наявність у власності платника аліментів нерухомого майна, майнових прав, рухомого майна, грошових коштів, інтелектуальної власності, корпоративних прав;
- доведені (обов’язок доведення покладається на того, хто стягує аліменти) витрати платника аліментів на покупку нерухомого або рухомого майна, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, якщо платником аліментів не доведено джерело доходу на такі покупки (приховування дійсного розміру доходів);
- інші обставини, що мають істотне значення.
Важливо також пам’ятати, що існує законодавчо закріплений спрощений порядок стягнення аліментів через суд – шляхом подачі заяви на видачу судового наказу. Таку заяву можна подати за умови, що Ваші вимоги щодо стягнення аліментів є мінімальними, а саме: 1/4 від доходів на одну дитину, 1/3 – на двох, 1/2 – на трьох і більше, але, не перевищуючи розміру 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину, або 50% від прожиткового мінімуму. Розгляд таких заяв здійснюється без присутності сторін протягом 5 днів з дати отримання судом відповіді про підтвердження адреси реєстрації боржника (платника аліментів) – орієнтовно, весь процес отримання судового наказу займе близько місяця з дати подання заяви.
Список документів, необхідних для звернення в суд з вимогою про стягнення аліментів:
- копія паспорта заявника;
- копія довідки (картки) про присвоєння ідентифікаційного номера заявника;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- копія довідки про склад сім’ї або будь-який інший документ, який підтверджуватиме проживання дитини із заявником (довідка ЖЕКу / ОСББ, договір оренди квартири, ін.).
Крім того, будь-то заява про видачу судового наказу або позовна заява, необхідно вказати останні відомі дані про місце проживання (прописки), контакти платника аліментів; якщо є можливість, додаються копії його паспорта та довідки (картки) про присвоєння ідентифікаційного номера. Також додаються копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розлучення (якщо батьки дитини розлучені: на стягнення аліментів факт перебування батьків у зареєстрованому шлюбі або його розірвання не впливає), рішення суду про встановлення батьківства (якщо батьківство встановлювалося в судовому порядку) та інше.
У разі якщо Ви маєте намір стягувати аліменти в розмірі, що перевищує вищенаведені мінімуми, необхідно також підготувати доказову базу, що обґрунтовує можливість платника аліментів виплачувати їх саме в тому розмірі, який Ви вимагаєте; розмір Ваших витрат на утримання дитини. До першої групи доказів можна віднести довідки з місця роботи про доходи, декларації про доходи (якщо платник аліментів є суб’єктом обов’язкового декларування – держслужбовцем), інформаційні довідки, виписки із загальнодоступних реєстрів прав на нерухомість, транспортні засоби, інформація зі сторінок в соцмережах, що демонструє спосіб життя платника аліментів (закордонні поїздки, дорогі покупки) інше. До другої групи доказів відносяться чеки, квитанції, виписки по рахунку того з батьків, на утриманні якого знаходяться діти, які підтверджують щомісячні витрати на дітей: харчування, лікування, покупка одягу, іграшок, гаджетів, оплата навчання, відвідування дошкільного закладу, курсів, гуртків тощо. Звертаємо Вашу увагу, що квитанції, чеки, інші платіжні документи повинні давати можливість чітко ідентифікувати, що платником є саме та особа, яка звернулася до суду за стягненням аліментів (не бабуся, дідусь, сусідка), тобто або має бути зазначено П.І.Б. платника, або платіж повинен здійснюватися з карти, яка належить позивачу. Всі перераховані докази додаються до позовної заяви, що подається в суд.
Окремо варто відзначити, що, крім аліментів, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину. Чіткий перелік таких витрат не встановлено, але до них можна віднести: витрати на довгострокове лікування важкого або хронічного захворювання, травми, реабілітація, в тому числі реабілітаційні поїздки, витрати на розвиток особливих здібностей дитини (систематичне навчання в музичній, художній школі, наприклад), участь в обласних, національних, міжнародних олімпіадах і конференціях, включаючи проїзд і проживання тощо. Додаткові витрати розподіляються між батьками в рівних частинах, 50 на 50, тому їх сума повинна бути чітко обґрунтованою незалежно від того, звертаєтеся Ви за стягненням таких витрат разово або періодично.